На Аскольдовій могилі
Поховали їх….
На Аскольдовій могилі
Український цвіт.

Так писав Павло Тичина про тих, хто віддав молодість, надії за волю України. Власним життям заплатили юнаки за любов до рідного краю, за незалежність молодої Української Держави на станції Крути 29 січня 1918 року.
 Саме тим, хто боровся за волю і кращу долю України, хто поляг у страшному бою, хто спить у знаних і безіменних могилах, було присвячено годину спілкування « От де, люди, наша слава, слава України» , яку провели учні нашого класу на чолі із класним керівником Вакуліч Л.Я.
  Бій під Крутами як одну із найтрагічніших сторінок історії ми вивчали на уроці. А ось на виховному заході було переглянуто документальний фільм «Бій під Крутами» та презентацію, присвячену цим подіям.
  У важку годину народилася воля України. Проголошення самостійної держави стало « кісткою в горлі» російському керівництву. 30-тисячне військо під командуванням М. Муравйова рушило в Україну. Українці не були готові до битви. Більшовики швидко просувалися до Києва.
  У січні 1918 року вони розпочали боротьбу за місто. Потрібні були сили. І тоді на захист своєї держави пішли діти, яким виповнилося по 14-15 років. Це були учні старших класів гімназій міста Києва, студенти Університету імені     Святого Володимира ( нині це Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Їх було близько 300, а армія Муравйова налічувала 6000 добре вишколених вояків.
  Цілий день 29 січня йшов бій. Коли закінчилися патрони, студенти пішли у наступ голіруч. У результаті практично всі загинули. Тих, хто вижив, вишикували чотирикутником. Вирок був таким: поранених відправити до Харкова, а решту 27—розстріляти. Тих, кого розстріляли, більшовики заборонили навіть ховати. Їхні тіла залишилися під снігом на поталу крукам та диким звірам.
  Коли більшовики залишили Крути, селяни забрали тіла цих підлітків і поховали у братській могилі. Пізніше їх перепоховали на древній Аскольдовій горі.
  Лідія Яківна розповіла нам про те, що до сторіччя битви під Крутами українськими кінематографами було знято художній фільм    « Крути 1918». У прокат він вийде до Дня Збройних сил України, тобто 6 грудня. Одну із ролей виконує сьогоднішній міністр культури Нищук Євген Миколайович. Класний керівник закликала нас, учнів, переглянути цю стрічку.
 Отож дізнаймося більше про тих, хто в дитячих душах мав недитяче почуття гідності, прагнення до волі, тих , хто понад усе любив Україну, тих, кого сьогодні ми називаємо Героями. Нехай їхня могила стане дзвоном, який нагадуватиме живим, що треба зробити все, щоб у нашій долі нових Крут більше не було.

Шевчук Анна,
Мекіоніс Наталя,
Шейка Тетяна—учні 10-Б класу,
члени факультативу «Основи журналістики.»