У нашому навчальному закладі постійно діє краєзнавчий гурток. Краєзнавство – невід’ємна складова навчання і виховання молодої людини. Краєзнавству належить провідна роль у формуванні підвалин духовності людини, її світосприйняття. Гурток дозволяє поєднувати і використовувати різноманітні форми позакласної роботи.
Шкільний гурток базується на знаннях, отриманих на уроках. Він дає можливість організувати систематичні заняття за певною програмою і з постійним складом. Робота в гуртку перетворює учнів на активних помічників вчителя, як в проведенні позакласних заходів, так і уроків.
Успіх роботи гуртка залежить від уміння, бажання, ініціативи і знань його керівника.
Робота історико-краєзнавчих гуртків здійснюється в двох напрямах:
1) теоретичному (бесіди, лекції, доповіді, конференції, вікторини самостійна робота).
2) практичному (екскурсії, походи, експедиції).
Під час краєзнавчого дослідження гуртківців провідну роль відіграє участь в пошукових експедиціях. Головним складником успіху експедицій є вибір теми. Ми обираємо теми, які є маловивчені, невідомі широкому загалу, цікаві і одночасно актуальні для місцевої громади.
У плані визначені цілі і завдання і указуються різні форми його роботи: зустрічі з учасниками історичних подій, проведення екскурсій вечорів конференцій, випуск стінгазет, перелік індивідуальних і групових досліджень, створення краєзнавчого куточка або музею, похід або експедиція. Робота гуртка закінчується підсумковим заняттям.
Основним методом роботи гуртка є самостійна діяльність вихованців. Кожен член гуртка з урахуванням індивідуальних інтересів вибирає тему і самостійно працює над нею. У результаті роботи гуртка учні володіють певними уміннями і навичками дослідницької діяльності: складати бібліографію, анотацію, працювати з каталогом, краєзнавчою науковою літературою, з документальними матеріалами, записувати спогади, збирати краєзнавчий матеріал, користуватися логічними прийомами.
Постійно розвиваючи інтерес учнів до занять, необхідно не тільки урізноманітнити методи і прийоми роботи, поєднувати теоретичні і практичні заняття, але уміло їх чергувати: лекції змінювати екскурсією, переглядом діафільмів, прослуховування і обговорення доповідей, рефератів, походом або переглядом кінофільму, слайдів і тому подібне.
Таким чином, у краєзнавчій роботі ми займаємося не лише вивченням теоретичних питань, ай впроваджуємо здобуті знання у практиці. Робота цікава, багатогранна, яка викликає нові ідеї, які чекають своєї черги.
|